1 вересня — 40 років тому (1984) відкрито Ніжинську ЗОШ І-ІІІ ступенів №15. Нині це Ніжинська гімназія № 15 «Основа» Ніжинської міської ради Чернігівської області
Юридична адреса: м. Ніжин, вул. Об’їжджа, 123,
e-mail: [email protected] , сайт: http://school15-nizhyn.at.ua/
Директор гімназії: Тетяна Павлюченко
1 вересня – 30 років тому в Ніжині була відкрита «Ніжинська хореографічна школа»(1994).
Нині, комунальний заклад позашкільної мистецької освіти "Ніжинська хореографічна школа" Ніжинської міської ради Чернігівської області.
Є закладом освіти у сфері культури і належить до базової мережі закладів культури місцевого рівня. Засновником КЗ ПМО «Ніжинська хореографічна школа» є Ніжинська міська рада Чернігівської області (реєстраційний № 229 від 20 вересня 1994 року)
Це перша дитяча хореографічна школа на Чернігівщині.
На базі школи працюють п’ять хореографічних колективів, чотири з них мають почесне звання «зразковий аматорський колектив», зразкова вокальна студія «Автограф», ансамбль скрипалів «Рондо», шумовий оркестр «Світанок», мистецький клуб «Ліра».
Творчі колективи школи переможці чисельних Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів. На базі школи відкрито Народний музей українського старовинного костюму та побуту.
Фундатор та директор школи — відмінник освіти України (1991р.), заслужений працівник культури України (2001р.), володар ордену «Берегиня України» (2019р.), обласний стипендіат від Чернігівського обласного осередку Національної хореографічної спілки України (2020р., 2023 р.) Галина Тимошенко.
Сайт школи: https://ndhsh.com.ua/
4 — 160 років тому народився Євменій Іванович КАШПРОВСЬКИЙ (1864-1913), історик.
Випускник Ніжинського Історико-філоло- гічного інституту кн. Безбородька (НІФІ) (1888). Викладач НІФІ та Ніжинської гімназії Пелагеї Кушакевич. Професор (1888). Активний учасник Ніжинського Історико- філологічного товариства. Бібліотекар бібліотеки при Ніжинському Історико-філологічному товаристві. Член наглядової ради міської бібліотеки (1896). Похований у Ніжині.
6 — 65 років тому народилася Тетяна Олексіївна СИДОРЕНКО (1959), педагог, письменник.
Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1982). Викладач НДУ ім. М.В. Гоголя (1993- 2013). Проживає в Ніжині.
Член Спілки журналістів України. Член Спілки письменників України (2018). Основний напрямок наукових досліджень — українське літературне бароко ІІ-Ї половини XVII ст. Автор близько 20 наукових праць. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова — 2015» у номінації «Вибір видавця» за сучасний бароковий роман «Ігри з Іваном». Переможець обласної премії імені Коцюбинського в номінації «Проза» за книгу «Ігри з Іваном» (2017), обласного конкурсу-рукописів — за твір «Подвійний хронотоп» (2017).
9 — 215 років тому народився Олександр Семенович ДАНИЛЕВСЬКИЙ (1809-1888), педагог.
Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук (1828). Однокурсник та близький друг Миколи Гоголя.
Директор Полтавської гімназії та народних училищ Полтавської губернії (1851-1861). Спогади О.С. Данилевського про М. Гоголя увійшли до «Матеріалів для біографії Гоголя» ВЛ. Шенрока (М., 1892-1898).
14 — 85 років тому народився Володимир Гнатович ЯНУШЕВСЬКИЙ (1939), лікар, педагог.
Працював у Ніжинському педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя (1979-1994): доцент кафедри зоології, завідувач кафедри анатомії, фізіології та валеології людини.
Доктор медичних наук (1989). Професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Відмінник народної освіти України, академік Української академії наук національного прогресу (1994), академік міжнародної академії оригінальних ідей. Наукові напрямки — морфогенез і регенерація периферичної нервової системи; корекція стану гемомікроциркуляторного русла і складу крові після впливу променевої радіації. Автор 240 наукових та науково-методичних публікацій.
16 – 70 років тому народилася Марія Миколаївна АСТАФ’ЄВА (1954), математик, публіцист, громадський діяч.
Викладач Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1989-2002). Кандидат фізико-математичних наук (1989). Доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін Київського університету ім. Бориса Грінченка. Відмінник освіти України. Лауреат Премії імені Бориса Грінченка (1995). Автор понад 40 наукових праць.
18 – 130 років тому народився Іван Назарович КАПУСТЯНСЬКИЙ (псевд. Іван К-й, Ів. К., Ж. Шунський, Янек) (1894-1937), літературознавець, журналіст, критик, бібліограф, музейний та архівний працівник.
Випускник Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1916). Перші публікації з’явилися в «Нежинском голосе».
Один із фундаторів Товариства з дослідження м. Прилук та його повіту (1910- 1920). Засновник Істарико-краєзнавчого музею Прилуччини (1920) та музею у колишньому маєтку Ґалаґанів (с. Сокиринці, Срібнянського р-ну). Завідуючий редакційно-бібліографічним відділом Української книжкової палати. Організатор у Полтаві філії Спілки селянських письменників «Плуг» (20-ті р.).
Наукові дослідження: мовознавство, українська літературна мова XIX ст., українська література XX ст., західноєвропейська література. Репресований (1934). Реабілітований (1989, посмертно).
20 — 210 років тому народився Нестор Васильович КУКОЛЬНИК (1809-1868), письменник, драматург, поет, літературний критик, композитор, видавець, громадський діяч.
Син першого директора Ніжинської Гімназії Вищих наук кн. Безбородька. Не отримав свідоцтва про закінчення Гімназії (1829), через те, що був основним звинувачуваним у «справі вільнодумства». Літературну діяльність розпочав під час навчання в Ніжині, але перші твори не збереглися (були вилучені при обшуках). Товариш Миколи Гоголя. Літературну діяльність розпочав під час навчання в Ніжині, але перші твори не збереглися (були вилучені при обшуках). Товариш Миколи Гоголя. На вірші Н. Кукольника написали музику 27 композиторів (більш, як 100 пісень і романсів), у тому числі М.І. Глінка, О.Є. Варламов, П.П. Булахов. Помер у Таганрозі при загадкових обставинах. Місце поховання невідоме.
22 — 25 років тому (1999) створено Ніжинський Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжин¬ського державного університету імені Миколи Гоголя.
Створений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 року. Діяльність Центру спрямована на поліпшення роботи з українською діаспорою та надання їй практичної допомоги в гуманітарній сфері. Адреса: вул. Графська, 2.
23 – 90 років тому народився Юрій Юрійович ВЛАСОВЕЦЬ (1934-2016), фотокореспондент.
Випускник Ніжинської вечірньої школи №4 (1953), Ніжинського культурно-освітнього училища (1957). Працював у редакції міськ- районної газети «Під прапором Леніна» (нині «Ніжинський вісник») (1965-1995). Фотолітописець історії Ніжина.
Похований у Ніжині на Троїцькому кладовищі. Друкувався в республіканських та всесоюзних періодичних виданнях. Персональні фотовиставки в Києві, Чернігові, Гомелі. Відзначений бойовими та трудовими нагородами.
29 – 95 років тому народився Віктор Михайлович ІКОННИК (1929-2000), хоровий диригент, композитор, педагог.
Старший викладач кафедри музики та співів, керівник вокального ансамблю, диригент академічного хору філологічного факультету НДПІ ім. М. Гоголя (1957-1961).
Випускник Одеської консерваторії (1957). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1982). Народний артист УРСР (1989). Викладач Київської консерваторії (1961-1968). Керівник Камерного хору при Хоровому товаристві України (з 1964 р.). Художній керівник та головний диригент Київського камерного хору імені Бориса Лятошинського (1973- 1989). Перший диригент, який відродив українську вимову церковнослов’янських текстів у духовних концертах і піснеспівах українських класиків.
30 — 130 років тому народилася Катерина Людвігівна ЛУЧИЦЬКА (1889-1971), українська актриса.
Походить із театральної родини Лучицьких, засновників Ніжинського драматичного театру ім. М. Коцюбинського. Учениця Марії Заньковецької.
Від 1908 року до 1918 року грала в численних українських приватних трупах — Л. Лучицького, С. Глазуненка, Б. Оршанова, О. Суходольського, П. Саксаганського, І. Сагатовського. Провідна актриса Українського державного побутового театру в Херсоні (1918-1921). Працювала в пересувних і стаціонарних українських драматичних театрах Києва, Одеси, Дніпропетровська (1936-1938). Листувалася з Лесем Курбасом (1914). Написала спогади про Оксану Петрусенко (1960).
Інформація для nizhyn.city надана Ніжинською міською центральною бібліотекою
