ілюстративне
Це був дуже сумний ранок Вознесіння Христового на Корюківщині. Того дня, 13 червня, в останню дорогу земляки проводжали двох своїх Героїв. Один із них, 24-річний Євген Заборовський, знайшов вічний спочинок в Олександрівці, а другий, 35-річний Олександр Хобел, — у Бречі.
Олександр Хобел народився 29 червня 1988 року в селі Озереди. Усього за кілька тижнів він мав відзначати своє 36-річчя, та не судилося. Навчався хлопець у Брецькій школі, з 1995 по 2004 роки. Професію здобував у Сосницькому аграрному ліцеї, де отримав одразу три спеціальності: офіціанта, бармена і буфетника.
Олександр ХобелАвтор: з відкритих джерел
По закінченні училища, у 2008 році, його призвали на строкову службу. Повернувшись, вирушив до Києва, влаштувався на роботу в охоронній фірмі «Яструб». Уперше потрапив під мобілізацію 20 червня 2014 року, коли військові дії з російськими загарбниками точилися на Донбасі.
Олександр Хобел брав участь в АТО на території Луганській області. За рік демобілізувався, повернувся на малу батьківщину, влаштувався оператором котельні в ТОВ ПГ «Бреч». А після повномасштабного вторгнення російських окупантів його мобілізували вдруге, 24 лютого цього року.
Потрапив Олександр до частини Територіальної оборони, був гранатометником 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7333
Під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, в районі села Побєда Мар’їнської громади Покровського району на Донеччині Олександр загинув. Це сталося 8 червня. Поховали славного захисника, вірного сина України на місцевому кладовищі в селі Бреч. У Олександра залишились дружина, син, донька, батько та матір.
Євгеній Заборовський народився 12 квітня 2000 року в селі Піски, до школи ходив в Олександрівку. У 2017 році продовжив навчання в Куликівському аграрному ліцеї, де опанував професію водія-слюсаря транспортних засобів.
Єгеній ЗаборовськийАвтор: з відкритих джерел
Євгеній Заборовський з дитинства захоплювався спортом. І в школі, і в ліцеї був активним учасником різних змагань і патріотичних конкурсів, у яких часто виборював призові місця. Фізично витривалий, патріотично налаштований, він прийняв важливе для себе рішення піти служити за контрактом, і 28 серпня 2020 року був прийнятий Корюківським РТЦК та СП на військову службу до лав Збройних Сил України. Служив у зоні бойових дій на Донецькому напрямку.
З початком повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, Євгеній став на захист Батьківщини. Виконував військовий обов’язок на посаді водія-електрика відділення зв’язку взводу зв’язку механізованого батальйону військової частини А 1815
Торік у жовтні під час боїв біля села Керамік Донецької області Євгеній отримав поранення. Лікувався, потім знову повернувся в частину. Загинув наш славний земляк 8 червня цього року, мужньо виконавши свій військовий обов’язок. Його останній бій тривав у районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області.
У свої молоді роки, він був безмежно відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо боровся за свободу і незалежність України. Поховали 24-річного Євгенія Заборовського на кладовищі в селі Олександрівка. У нього залишились дружина, син, донька, матір і брат.
