Кому як, а носівчанам, котрі все ще плекають надію подальшу на довгу та плідну співпрацю з АТ «Укрпошта», ця світлина неабияк додає оптимізму і віри у перемогу добра над байдужістю. Бо останні кілька років багаточисельні відвідувачі цієї, безперечно, важливої й необхідної соціальної установи, котра вже давно позиціонує себе як приватна, дуже в цьому сумнівалися.
А все через зруйновані східці, на які люди – причому, як з центрального, та і з службового входу – не піднімалися і не заходили, а, вважай, залазили, тримаючись хто за поручні, хто за костур, а хто і за повітря, аби зайти до операційного залу, щоб отримати там посилку, оплатити комунальні послуги, передплатити періодику, та врешті-решт щоб забрати залишені там комунальні квитанції чи вже передплачені газети. Особливо потерпали від такої безгосподарності власників цього приміщення — Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» — пенсіонери, інваліди, мами з дітьми тощо.
Навчені попереднім гірким досвідом чернігівських поштовиків кардинально реагувати на критику -закриттям місцевих поштових відділень, мешканці міста спочатку тільки просили чернігівське начальство вплинути на ситуацію. Пізніше почали звертатися до господарів вже з гнівними відкритими листами — з вимогою відремонтувати східці хоча б одні східці. Телефонували в Чернігів, особисто до тодішньої очільниці поштового відомства Олени Дорошенко та її заступника Олександра Бородавка. Було, що звинувачували в бездіяльності й місцеву владу, котра по факту жодним чином не могла вплинути на цю досить неприємну ситуацію, бо ж у цього приміщення є господарі, але все марно…
