«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

Олексій Ященко привіз верстат у Корюківку й показав, як ним користуватися

Щоб допомагати військовим, волонтери теж потребують підтримки. І завжди радіють, коли їхні потреби закривають такі ж небайдужі. Нещодавно волонтерський осередок Корюківської РВА отримав спеціальний пристрій, щоб нарізати матеріал для маскувальних сіток, який значно пришвидшить їх виготовлення.

Заступниця голови Корюківської РДА Юлія Сита розповіла, що подарунок їм привіз і провів майстер-клас із його використання Олексій Ященко, фермер із Сосниччини. Чоловіку замовили зробити такий верстат, а він виготовив їх два, один із яких вирішив подарувати корюківським волонтерам. Разом із рулоном флізеліну.

Корюківські волонтери одразу «охрестили» верстат «шайтан-машиною», бо значно спрощує й пришвидшує їхню роботу.

«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

Такий вигляд має верстат у роботі

— Про те, що ми допомагаємо військовим і як саме, Олексію розповіли його колеги, котрі підписані на наші ресурси в інтернеті, — каже Юлія Михайлівна. — А він не може стояти осторонь людей, які підтримують військо, тож підставив плече й нам. Вдячні Олексію Ященку за такий потрібний пристрій.

Почали через блекаути

Волонтерити на постійній основі працівники Корюківської РВА почали, відколи Чернігівщина переживала блекаути через російські обстріли. Світло було три години через три, а більшість старих ноутбуків працівників не могли довго тримати заряд. Тож, щоб не гаяти робочий час при відключенні електроенергії, вирішили його використовувати з користю — плести маскувальні сітки.

— Вчитися цього я їздила в Холми до волонтерської групи Алли Хілі, — розповіла Юлія Сита. — Усі хитрощі нарізання й плетіння добре знають холминські жінки, бо працюють із 2014 року. З Аллою Олександрівною й тепер підтримуємо тісні зв’язки. На перші наші сітки гроші надали корюківські підприємці Сергій Мостович і Леонід Купрієнко. Ми виготовили, а кому віддати, не знаємо. Передали тоді волонтерам Наталії Колобашкіної, які надсилали хлопцям свої сітки, тож забрали й наші. А потім потихеньку почали й самі отримувати замовлення від військових і їхніх рідних, бо люди дізнавалися про нас.

Список тих, із ким тісно співпрацюємо, великий і ми з ними на постійному зв’язку. Для нас не існує територіальної прив’язки, тож немає воїнів «своїх» і «не своїх», допомагаємо всім, хто просить

Обізнаність приходить із досвідом. Волонтери райдержадміністрації пам’ятають, як попервах через неякісний матеріал постійно чхали й «різуни», й «плетуни», а дехто взагалі працював у респіраторах, проте від роботи не відмовлявся ніхто. Сили не розпорошували й за все одночасно не хапалися. Їхній основний профіль — це сітки і шиття (шиють маскувальні костюми, білизну тощо).

Знайшли вихід, щоб не зникнути

На зібрані кошти купували не лише витратні матеріали для сіток, а й ліки, смаколики, сухі душі, рукавички, креми для рук, засоби гігієни й антимоскітні, все, що можна передати на передову разом із сітками, залежно від запитів і пори року. Проте відсутність грошей та їх постійний пошук знекровлюють будь-які ініціативи.

— Мабуть, немає таких організацій, установ, підприємств, які б не надавали допомогу волонтерам, за що ми їм дуже вдячні, — зазначає Юлія Сита. — Однак це надзвичайно виснажлива справа. І, мабуть, ми теж рано чи пізно не витримали б та припинили свою роботу, якби не почали щомісяця складатися власними грошима. Перейняли цю ініціативу в Корюківської міської ради, колектив якої так збирає й передає кошти різним волонтерським групам. Надавали таку допомогу і нам.

Із листопада минулого року, щомісяця, всі працівники районної військової адміністрації та районної ради щонайменше 200 гривень віддають на волонтерську справу. А є такі, хто й по тисячі. Ведемо облік коштів, маємо всі чеки. Коли в нас з’явилися власні кошти, зрозуміли, що це нормальна така подушка безпеки, бо значно менше доводиться просити деінде на різні потреби, — говорить Юлія Михайлівна.

Скільки коштує сітка

Зимові сітки давно змінилися на літні — потрібно більше кольорів матеріалу. У кожному окремому випадку — залежно від місцевості, де їх потребують: десь не повинно бути жовтого, здебільшого — коричневі відтінки, а хтось потребує більше «зелені».

«Шайтан-машину» подарував корюківським волонтерам фермер із Сосниччини

До виготовлення маскувальної сітки докладають рук декілька десятків людейАвтор: Ольга Рубей

— На сьогодні один рулон піксельної тканини для маскувальних сіток (довжина 300 м, висота 1 м) коштує 3800 гривень. Стометровий рулон висотою 1,6 м — 1,5 тис. грн, — каже Юлія Сита. — Літньої пори потрібно хоча б три кольори (олива, сірий, пісочний). Капронова основа для сіток (8х200 м) вартує 5 тис. грн. Якось порахувала,що одна сітка розміром 4х5 м обійдеться в близько 400 гривень.

Дороге доставлення. Щоб доправити 5-6 сіток Новою поштою, треба приблизно 1 тис. грн (а це майже рулон тканини!)

— Скористатися послугою безкоштовного доставлення волонтерських посилок нашим військовим через Нову пошту так і не вдалося, хоч і зареєструвалися та заповнили необхідну форму— говорить Юлія Сита. — Тому, коли є така можливість, стараємося готові сітки передавати рідним військових, які відправляють їх власним коштом, або віддаємо тим, хто вирушає в потрібному напрямку.

Юлія Михайлівна зазначає: не лише сітки, а все, що відправляють нашим воїнам, знаходить щирий відгук у їхніх серцях. Воїни охоче розбирають по нагрудних кишенях дитячі малюнки, носять на шиї медальйони-обереги, патріотичні браслети тощо.

Волонтерські групи

Їх багато в районі — зазначає Юлія Сита. У кожному населеному пункті знають місцевих волонтерів і чим вони займаються. Їхня робота не координується, кожна група працює самостійно. Однак усі на зв’язку. За потреби допомагають одна одній, обмінюються матеріалами, готовими сітками та іншим.

— Деякі з них збирають величезні суми на придбання зброї, захисту військових, дронів та техніки для ЗСУ, які вимірюються мільйонами гривень, — каже Юлія Михайлівна. — Інші наполегливо працюють власними руками, часто враженими артритом і віком, плетуть, шиють, випікають, витрачаючи дуже багато свого часу, сил і здоров’я. В обох випадках — це однаково вагома й потрібна поміч нашим військовим. Однаково велика заслуга людей, котрі заслуговують на повагу. Допомагаймо їм своїми донатами підтримувати наших воїнів!

Окрім волонтерських груп, до допомоги ЗСУ постійно долучаються заклади культури, освіти, медицини, торгівлі, установи й підприємства, сільгоспвиробники, громадські організації та спільноти, підприємці, територіальні громади тощо. Волонтерський рух у Корюківському районі — один із найпотужніших на Чернігівщині. Армія підтримки для ЗСУ.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Новини Чєрнігова